Таємниці Мошногір'я

Чи на Вкраїні б я ту липу упізнав,
Що сотню панночок і сотні 
хлопців бравих
Ховала в холодку, при танцях 
і забавах,
Як вечір повивав блакитноводу Рось?

                                                                    Адам Міцкевич (переклад Миксима Рильського)

Безперечно Черкащина багата своєю історією та природою, тож, і цікавих місць, оповитих легендами й переказами тут багато. В нашому турі ми побуваємо на батьківщині геніального українського  письменника – Івана Нечуя-Левицького, побачимо наймальовничішу в Україні ГЕС, прогуляємось скелястим берегом ріки Рось, почуємо історії палацу Лопухіних-Демидових в Корсунь-Шевченківському, а в Мошнах побачимо будівлю колишньої земської лікарні, збудованої за проектом Владислава Городецького!

8:00 зустрічаємося поблизу ст.м. Видубичі. Більш докладно про місце і час зустрічі ви зможете дізнатися за два дні до початку туру в рубриці ІНФОЛИСТИ. Відправляємося в село Мошни.

Чи знали Ви, що у Франції є копія української церкви? А вона є!  В 30-х роках ХІХ ст в селі Мошни розпочато будівництво Спасо-Преображенської церкви. Саме на той час і припав найбільший розквіт тодішнього містечка Мошни: Мошнівський маєток як посаг дружини Єлизавети Браницької отримав князь Михайло Воронцов. Саме Воронцов і замовив архітектурний шедевр відомому архітектору Джорджу Торічеллі. Спасо-Преображенська церква в Мошнах, Храм Святого Іоана Златоуста в Ялті та Воронцовський палац в Алупці збудовані в однаковому стилі - романтизмі, з використанням подібних архітектурних елементів тюдорівськой готики. Зараз Спасо-Преображенська церква - це справжня візитівка села. Цікавий факт - у Франції поблизу Парижа є точний двійник цієї споруди.

В селі збереглася унікальна пам’ятка дерев’яної архітектури - так званий Будинок лікарів: спроектований архітектором Владиславом Городецьким, який часто гостював у Мошнах в садибі поміщиків Балашових, які в той час були господарями Мошнів. На сьогоднішній день зберігся тільки один корпус, декорований колоритним різьбленням і безліччю елементів, що підкреслюють інтер`єр будівлі. Дерев’яної будівлі Городецького немає ніде у світі!, тільки у Мошнах лишилася.

В Мошнах знаходиться наймолодший музей Кобзаря - Музей Тараса Шевченка. Будівля музею  - це колишній заїжджий двір Нагановского в селі Мошни, де Тарас Шевченко жив кілька днів після звільнення з-під арешту в червні 1859, під час свого третьої (і останньої) подорожі по Україні.

Далі ми прямуємо  в невелике затишне містечко Корсунь-Шевченківський, що розкинулось на кам’янистих берегах річки Рось. Тут відчувається самобутня атмосфера і колорит. Унікальний палацово-парковий ансамбль Лопухіних-Демидових кінця ХVIII століття – справжня окраса цього древнього міста. У ХIХ столітті це була велична і розкішна резиденція, один з найбагатших маєтків в Європі. Палац оточує прекрасний парк, що розкинувся на кількох островах. Тут милують око скелі, величезні обкатані гранітні брили, пороги рукавів Росі, що разом із величними деревами створюють оригінальну композицію, яку доповнюють  містки, альтанки, скульптури.

На першому поверсі палацу Лопухіних-Демидових зараз розмістився музей історії Корсунь-Шевченківської битви – відбулася вона в 1648 році неподалік від Корсуня, тоді війська Богдана Хмельницького розгромили польську армію. В музеї зібрані різні види зброї, обмундирування радянських і німецьких військ, особисті речі солдатів, офіцерів, генералів. У порівнянні з озброєнням і одягом радянських солдатів, у німецьких все було добротно і технічно. Дивлячись на це, розумієш, якою ціною дісталася перемога, який героїзм був у людей, яких нелюдських зусиль це коштувало. Також в будівлі палацу розмістились художня галерея та історичний музей.

Тарас Шевченко неодноразово відвідував Корсунь. Тут він гостював у троюрідного брата Варфоломія Шевченка, писав вірші і малював. У парку в Корсунь-Шевченківському до цього часу росте старий каштан, під яким любив відпочивати український поет.

Корсунський парк - пречудове місце з позитивною енергетикою. Тут відпочиваєш душею. Тут милують око скелі, величезні обкатані гранітні брили, пороги рукавів Росі разом із величними деревами створюють оригінальну композицію, яку доповнюють  містки, альтанки, скульптури.

Під час нашої подорожі ми побачимо мальовничий Корсунь-Шевченківський каньйон або каньйон «Шумки». Живописне місце, розташоване на річці Рось. Свою назву отримало через постійний шум води, яка витікає з гранітних стін. Первісний ландшафт, камінні брили, звивиста річка Рось, тихі заплави, гранітні скелі, чиста джерельна вода... Насолоджуємось свіжим повітрям, природою та шумом ріки.

В селі Стеблів ми відправимось в музей І.С. Нечуй-Левицького, що присвячений його життю і творчості. Знаходиться музей в будівлі, де мешкала родина письменника і де, власне народився Іван Нечуй-Левицький.  Музей налічує близько трьох тисяч експонатів, що розміщені у п’яти тематичних кімнатах будинку. Фундатором меморіального комплексу і палким прихильником Івана Нечуя-Левицького був незмінний завідувач закладу, завзятий  краєзнавець і науковець, музикант-пісняр – Сергій Хаврусь. Після його смерті справу продовжує син Андрій. Він і проведе нам цікаву екскурсію.

Крім музею, на звання "основної принади" у Стеблеві може також претендувати і Стеблівська ГЕС, яку фотографи називають наймальовничішою в Україні. Тож беремо фотоапарати та прямуємо на оглядові майданчики! 

18:00 Виїзд в Київ.

20:30 Орієнтовний час повернення в Київ.