ВИДУБИЦЬКИЙ МОНАСТИР

Видубицький монастир – чоловічий монастир, розташований біля берега Дніпра, в Видубичах. Назву земель пов'язують з легендою про скинутого в річку князем Володимиром язичницького ідола Перуна, що виплив («видибав») на берег саме тут. Але існує й інша версія, згідно з якою урочище отримало свою назву від переправи, що існувала в давнину на місці сучасного монастиря. Для переправи використовувались човни під назвою «дуби», виготовлені з дубових стовбурів. Можливо, назву Видубичам подарував стародавній підземний монастир, що згодом зумів «видибати» на поверхню.

Видубицький монастир заснував у Х ст. син Ярослава Мудрого князь Всеволод Ярославич. Собор Святого Михайла, що став головним храмом монастиря, заклали в 1070 р. Він мав вигляд хрестово-купольного храму, що мав три бокових вівтарі.  Щоб захистити церкву від зсувів, у 1199 році її укріпили підпірною стіною, будівництвом якої керував архітектор Петро Милонєг. Монастир виконував функції не тільки духовного осередку, але й центру світського життя, оскільки на його території велися переговори князів, працювали літописці. На жаль, не обійшлося й без руйнувань та стихійних лих. У храмі не один раз спалахували пожежі, частина монастирських будівель була зруйнована ординськими військами. В ХVІ ст. зсув став причиною падіння в річку Михайлівського собору, на місці якого згодом була зведена нова церква в стилі козацького бароко. В 1664, коли настоятелем став Святий Феодосій, чернече життя відновилось, з’явився хор і невеличкий скит для усамітнення ченців.

ХХ ст. відзначилось реставрацією монастиря. Реставраційні роботи припали на 1981-1985 рр. Сьогодні на території монастиря функціонує притулок для стареньких священнослужителів, лікарня, пізніше реорганізована в Видубицький Відновлювальний Центр, школа для діток з малозабезпечених сімей і сиріт, школа церковного співу і майстерні (малярна, столярна, кравецька та покрівельна).

Архітектурний комплекс монастиря оточений схилами, на яких ростуть реліктові рослини Національного ботанічного саду. З західного боку відкривається фантастичний краєвид на Дніпро. До найвизначніших пам’яток ансамблю входить Михайлівський собор, зведений в ХІ ст. (західна частина споруди збереглась майже повністю), Георгіївська церква (домінуючий елемент в композиції монастиря), дзвіниця з храмом св. Пророка Даниїла (1722-1733 рр.), Спасо-Преображенська церква (1696-1701), каплиця Михайлівської церкви (середина ХVІІ ст.), будинок настоятеля (70 рр. ХVІІІ ст.) та братський корпус (1845-1851 рр.).